Фінансова стабільність і як її досягти

Фінансова стабільність оцінюється зазвичай просто: покупці можуть стабільно розраховуватися грошима, а учасники ринку фінансів виконують обов'язки. Економісти розглядають це поняття більш детально і досліджують методи забезпечення стабільності.

Поняття фінансової стабільності

Фінансова стабільність – бажаний стан фінансової системи. Міжнародний валютний фонд (МВФ) зазначає, що система стабільна, якщо відповідає ряду критеріїв:

• Ефективний розподіл грошових ресурсів;
• здатність коректно характеризувати та керувати ризиками;
• здатність функціонувати під час кризових ситуацій.

Дослідники вважають, що останній критерій є найголовнішим показником фінансової стабільності. Кожна окрема людина повинна правильно розпоряджатися власними грошима. Тільки в такому разі вона буде здатна віддавати кошти і на речі першої потреби, і на розваги (наприклад витрачати їх в іграх vip казино).

Національний банк України визначає стабільність як стан фінансової системи, в якому ця система здатна якісно виконувати головні свої функції:

• Посередництво;
• обслуговування платежів;
• здатність протидіяти кризовим ситуаціям.

Система стабільна, якщо вона:

1. Правильно розподіляє ресурси від власників збережень до інвесторів.
2. Коректно оцінює та управляє фінансовими ризиками.
3. Успішно поглинає негативні впливи кризових ситуацій.

Причини частого обговорення стабільності в суспільстві

Глобальна фінансова криза, котра спостерігалася в 2007-2008 роках сприяла поширенню ідеї так званої макропруденційної політики. Вона спрямована на пошук та скорочення системних ризиків. Глобальна криза призвела до серйозних проблем у багатьох країнах світу. Вона підкреслила вразливість фінансової галузі та недоліки у функціонуванні регуляторів. Як виявилося, люди приділяли недостатню увагу фінансовій системі в цілому.

Способи вимірювання фінансової стабільності

На відміну від монетарної політики, макропруденційна політика складніша. Однак, це більше якісна, а не кількісна політика. Вона не має загальних показників для оцінки.

Проте регулятори мають певні критерії, які допомагають їм поміряти рівень фінансової стабільності:

1. Кількість кредитів (непрацюючих).
2. Боргове навантаження.
3. Відношення загальної ціни застави до кредиту та ін.

Використовуються і комплексні індикатори, які дають змогу коректно оцінити стан фінансового сектора. Проте вони не надають прогнози щодо розвитку.

Для характеристики та доброї оцінки стабільності центральні банки враховують стійкість системи під впливом різних факторів (враховуються і шокові сценарії). Спеціалісти досліджують зв'язки між фінансовими установами, їх партнерами та клієнтами. Вони опитують банки та компанії, щоб зрозуміти їх фінансові потреби та ризики. Заходи допомагають центральним банкам виявляти потенційні загрози і виконувати відповідні дії для їх уникнення.