Збільшені лімфовузли: коли потрібне УЗД, а коли — спостереження

Шийні лімфовузли реагують на найменші зміни в організмі — від звичайного ГРВІ до серйозних системних процесів. У більшості випадків збільшення має доброякісну природу, але вчасно відрізнити нормальну реакцію від патології можна лише завдяки УЗД. Записатися на консультацію можна на сторінці клініки https://veselka.clinic/napriamky/.../uzd-shyinykh-limfatychnykh-vuzliv.

Що вважається нормальним, а що — ні

У дорослих нормальними вважаються лімфовузли до 10–12 мм у довжину з овальною формою, чіткими межами та гомогенною структурою. Вони можуть пальпуватись у здорової людини, особливо в підщелепній зоні.

Занепокоєння має викликати:

• вузол більше 15 мм, особливо якщо він не зменшується протягом 2–4 тижнів;
• вузол щільний, нерухомий, з нечіткими межами;
• кругла форма замість овальної — частіше зустрічається при патологіях;
• супутні симптоми — втома, нічна пітливість, субфебрилітет, втрата ваги.

У дітей лімфовузли можуть бути більшими (до 15 мм), особливо в підщелепній зоні — це пов’язано з активною імунною відповіддю. Але навіть у них збільшення понад 20 мм або множинна аденопатія — причина для діагностики.

Чим допомагає УЗД у таких випадках

Ультразвукове обстеження — це метод першої лінії, який дозволяє:

• визначити точні розміри, форму, симетрію вузлів у різних зонах (підщелепна, шийна, надключична, потилична);
• оцінити внутрішню структуру — гомогенність, наявність зон розпаду, кальцифікатів, кістозних змін;
• перевірити стан капсули — нечітка межа може свідчити про проростання тканин;
• оцінити кровопостачання, адже підвищена васкуляризація — характерна ознака запального або неопластичного процесу.

Завдяки цьому можна знизити кількість непотрібних біопсій і водночас вчасно спрямувати пацієнта на обстеження при тривожних ознаках.

Коли варто робити УЗД, а коли достатньо спостереження

Спостереження виправдане, якщо:

• лімфовузол м’який, рухливий, до 1 см;
• зʼявився на фоні ГРВІ, ангіни, отиту, стоматиту;
• зменшується протягом 7–14 днів;
• не супроводжується іншими симптомами.

УЗД обов’язкове, якщо:

• вузол не зникає або збільшується більше ніж 2–3 тижні;
• є множинні вузли в кількох регіонах;
• в анамнезі — онкологія, ВІЛ, туберкульоз або імунодефіцитні стани;
• спостерігається висока швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), лейкоцитоз, анемія;
• вузол з’явився без явної причини (не було хвороби, травми, інʼєкцій);
• з’являються симптоми системної інтоксикації (слабкість, втрата ваги, субфебрилітет).

Кількість та локалізація збільшених лімфовузлів мають велике діагностичне значення. Якщо патологічними виглядають 1–2 вузли в межах однієї ділянки (наприклад, підщелепної або шийної), найчастіше йдеться про реактивну відповідь на інфекцію або локальне запалення. Натомість збільшення трьох і більше вузлів у різних регіонах вже розцінюється як поліаденопатія і потребує детального системного обстеження.

У молодих людей до 30 років можлива ситуація, коли до 4–5 вузлів залишаються збільшеними після перенесеної інфекції — це може бути варіантом норми за умови збереження мʼякості, рухливості та зменшення з часом. Водночас збільшення надключичних лімфовузлів розміром понад 1 см завжди вимагає особливої уваги, оскільки ця зона має вищий онкологічний ризик.